Хочу запропонувати тему яка, на мою думку, не може не турбувати українців. Це проблема поганої реалізації себе такої категорії українських футболістів як плеймейкери. За часів незалежності я пам'ятаю таких: Михайленко(ДК), Юрій Калітвінцев(ДК), Коваль(ШД), Рикун(останній клуб Металіст), Пуканич(Говерла), Костя Кравченко(Ілічівець), Кінаш(Волинь), Безус(ДК) ну і звичайно Льопа. Це все гравці з потенціалом європейського рівня. Але ніхто з них стабільно не зміг заграти, та не можуть ті хто ще не закінчив кар'єру. Стабільно відіграв тільки Назаренко з Дніпра.
Пропоную тим, кому буде цікаво обговорити(ювати) кожного футболіста-плеймейкера (українців) а також якщо це можливо то спробувати зрозуміти в чому проблема і як її вирішувати.

Кажуть, у Безуса проблеми з дисципліною.

Та ще у кількох гравців (гадаю, ви їх легко вгадає їз вищенаведеного списку).

Був ще покійний Максим Білий.

Ще Худобяк був такий у Карпатах - своєрідний Лемпард львівського розливу - чистим плеймейкером не був, чистим опорником не був. ще карпатівець Голодюк також схожий на Худобяка манерою гри.

А взагалі-то сам по собі плеймейкер багато років не був потрібен збірній. тому що та грала 4-2-2-2 (кіпер - Шевчук-Хачеріді-Ракицький-Федецький(зах) - Ротань-Гармаш (центр) - Коноплянка-Ярмоленко (крайки) - Зозуля-Девіч(нап)), як приклад у проекції на сучасність.

Тема перенесена в соответствующий раздел

Причина того що збірній не був потрібний плеймейкер в тому що їх немає (стабільних). Бо я думаю що  без плеймейкера та з ним то дві великі різниці. Чи то тупо атакувати флангами(я б сказав флангом , бо без плеймейкера перевести мяч на інший фланг довго та нудно, як результат суперник встигає все перекрити) , чи мати можливість також через центр.

Коли восени Безус грав за клуб то був також потрібен збірній. Він не самий талановитий футболіст але зміг значно посилити команду. Атаки , контратаки за його участі були значно гостріші . Памятаю як французи намагалися відразу проти нього фолити  "від гріхі подалі".

Ось що думають футбольні люди про плеймейкерів :

Кварцяний :
"...А от стосовно Кінаша, то я завжди шкодував, шкодую і буду шкодувати за ним… Він забрав кілька років життя мені, але це об’єктивно талант й шкода, що український футбол не побачив його кращу стабільну форму у великій кількості матчів. Він коли подорослішає, то зрозуміє, який шанс втратив. Це, напевне, моє найбільше розчарування, бо вимучився з Кінашом дуже багато. Не хоче зрозуміти вимоги сучасного футболу. "

Богдан Шершун (січень 2014 року):
"Олександр Шихайло , В Рикуна були проблеми з режимом. Але він грав на високому рівні завжди - і в Дніпрі, і в Металісті, викликався в збірну.
Безус перший рік грає в ТОП-клубі, в нього все попереду, він однаково добавляє в грі. Слава Кінаш талановитий і перспективний, думаю, що підійшов час, коли
він про себе заявить. Все залежить від нього. Михайленко, вважаю, більше гравець оборонного типу, але він мав гарну кар`єру в ДД і ДК. Кравченко, якщо ви
маєте на увазі Костю, дуже травматичний, йому ушкодження заважають в повній мірі себе реалізувати. В Льопи була травми, до неї він був в хорошій формі.
Але отримав травму хрестоподібних зв`язок і не може набрати колишніх кондицій.
"

Я особисто мав розмову ще з декількома дюдьми які мають відношення до футболу (тренери, футболісти, агенти...) Спочатку хочу прокоментувати цих двох.  До Кварца ставлюсь прохолодно , але щодо Кінаша погоджуся бо сам мав з ним розмову. Він або дурний або у футбол потрапив випадково і це для нього лише можливість заробляти на життя.

З Шершуном не погоджусь щодо Рикуна та Михайленка . Вони не розкрили свій талант і на половину.

  Скоріш за все, проблема виховання плеймейкерів або розігруючих полягає в слабкій футбольній дитячій "школі" та низькому рівні освіти та виховання загалом в Україні. Тому й не маємо якісних не лише розігруючих, але й захисників, опорників, не видно нових шевченнків. Вирощувати особистості в житті, котрі могли б стати лідерами на футбольному полі - нудна клопітна справа. Хлопя мусить, за нинішніми канонами, разом з такими ж, вже з 10-11 років , а то й раніше, лише вигравати. Не грати, а давати результат. Тому й не вміють грати наші футболісти, тому й тремтять ноги і дрижить в середині, бо ще змалку вдоблювали їм - результат, перемога, очки. Гра, техніка, імпровізація, індивідуальність!!! посунуті на треті плани. Думати ані в житті, ані на полі не навчають в наших школах, далеко не завжди вчимо ми у власних сімях.

  Проблема цікава та дуже серйозна, бо торкається не лише футболу, його розвитку, але й розвитку суспільства загалом.

  Рикун - яскраво виражена індивідуальність, якщо судити дуууже здалеку. Деяка його "інфальтивність" допомагала йому опиратися зовнішньому вирівнювальному тиску з боку "вихователів" різних рівнів. Так мені здається. 

А проблема у дитячих школах, як завжди, одна й та сама - корупція. Хочеш, щоб твій син грав матчі чемпу ДЮСШ? Мані-мані-мані.

  Для чого платити тренеру ДЮСШ, вихованці котрого ніколи не досягали нічого путнього?

chebchik
Для відмітки.Кожна команда ПЛ повинна мати дитячо-юнацьку школу.Чим більший клуб,тим престижніше там з'явітися . Тоді на арену виходять грошенята, а успішний тренер там просто не потрібен.

Мав на увазі, навіщо віддавати за гроші тренеру дитину, якщо він не може чи не хоче, або не вміє зліпити з неї гравця? 

Коли я намагався вступити в спорт-інтернат (це ще при союзі), то щоб мати шанси  тренери рекомендували бути понахабніше . Тобто талант не мав значення.  Ці тренери досі "працюють" . Також є тренери які не тримаються радянської тренерської горе-школи , але вони тупо копіюють одну з західних.  Української школи можно сказати немає і таке враження що мало хто має бажання її створювати. Але яким би не був підхід до підготовки футболістів основна проблема  тотальній корупції в селекція.  Тому маємо менше сильніх футболістів ніж , наприклад , в Хорватії яка в 10 разів менше за Україну . Тобто якби хоча  б тренували як тренують але при цьому проводилася СПРАВЕДЛИВА СЕЛЕКЦІЯ  то і футболістів було б більше , і збірна не так залежала б від того чи  ,наприклад , Безус має чи немає зайвих кіло , або Рикун, Костя Кравченко бухають чи ні . Чи той же Кравченко після покаяння  став травматичний ...

Динамівець Гармаш раніше грав опорного півзахисника, а навесні став грати більше попереду (очевидно замість Безуса).  Я спостерігав за тим скільки він протримається.  Вчора дивлячись матч за суперкубок я почув що в нього серйозна травма, на лікування піде місяць.

Я давно помітив закономірність що стабільно плеймейкери ( наші ) можуть собі дозволити грати лише десь пів сезона,  тобто пів року.   Для мене стало  очевидним,  що далі накопичується напруга, стрес які вони не можуть подолати.  Як результат або травми , або порушення режиму. Це стосується не тільки футболістів а взагалі кожного хто, умовно кажучи , "живе на два  фронти" . Або між двома протилежностями ( фронтами).

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ПЛЕЙМЕЙКЕРА КОНСТЯНТИНА КРАВЧЕНКО
можно в книгу рекордів Гінеса заносити ( то дубль, то основа)
24
Константин Кравченко
Гражданство: Украина
Место рождения: Днепропетровск
Дата рождения: 24.09.1986
Вес: 79
Рост: 181
Карьера

Статистика выступлений

2012-2013 Дубль Ильичевец (Мариуполь)
2012-2013 Высшая Ильичевец Мариуполь
2011-2012 Дубль Шахтер Донецк
2011-2012 Дубль Карпаты Львов
2011-2012 Высшая Карпаты Львов
2010-2011 Дубль Ильичевец Мариуполь
2010-2011 Высшая Ильичевец Мариуполь
2010-2011 Дубль Шахтер Донецк
2010-2011 Высшая Шахтер Донецк
2009-2010 Дубль Шахтер Донецк
2009-2010 Высшая Шахтер Донецк
2008-2009 Дубль Шахтер Донецк
2008-2009 Высшая Шахтер Донецк
2007-2008 Дубль Шахтер Донецк
2007-2008 Высшая Шахтер Донецк
2007-2008 Дубль Днепр Днепропетровск
2007-2008 Высшая Днепр Днепропетровск
2006-2007 Дубль Днепр Днепропетровск
2006-2007 Высшая Днепр Днепропетровск
2005-2006 Дубль Днепр Днепропетровск
2005-2006 Высшая Днепр Днепропетровск
2004-2005 Дубль Днепр Днепропетровск
2004-2005 Высшая Днепр Днепропетровск
2003-2004 Первая Днепр-2 Днепропетровск
2003-2004 Высшая Днепр Днепропетровск
2002-2003 Вторая Днепр-3 Днепропетровск
2001-2002 Вторая Днепр-3 Днепропетровск

В минулому році Кінаш після тривалої перерви почав тренуватися з командою (фк Волинь) , потім почав потрапляти в основу.  Пройшло пів року , в другій половині літа щось почало з ним творитися ,  він получив червону карточку за намагання сфолити на  Коноплянці  в центрі поля, після того як в нього відібрали мяч.  Тобто очевидно не зміг справитися з емоціями.  На цьому його проблеми не закінчились і його Кварцяний в останній день відзаявив і той восени вже не грав.

Кварцяний  в минулому році очолив ФФВ (федерацію футболу волині) . Це було кінець літа початок осені. Я передбачив у нього проблеми наприкінці зими - початок весни і навіть писав на своєму сайті. Він почав працювати на два фронти: клуб та ФФВ . Тобто став "плеймейкером" з "всеми вытекающими последствиями" .  Може це випадковість , судіть самі , але на межі зими та весни (якраз через пів року) в нього зявились проблеми зі здоровям, його було прооперовано. Якби це були поодинокі випадки то я очевидно незважав би на це.  Крім того подібне відбувалося і в мене .

Є футболісти які підносять "снаряди" . Є ті що забивають голи. Ті що забивають голи більш помітні та їм дістається більша слава.   Я вважаю що коли не тільки  нападник а любий інший гравець  а також тренер, президент, арбітр, фанат та інш.  не зможуть  хоча б 2 (два)  роки пожити в шкурі  плеймейкера то такого сміло можна називати "героєм в бабиній кофті" !!!   Це стосується також флангових півзахисників    . Бо якщо ти маєш світогляд  лівого спрямування або правого то зрозуміло що  тобі  легше ніж тим хто вимушений знаходитися між двома протилежностями, між двома "вогнями".