Результати пошуку
amme \ Русол вне футбола обсуждается здесь. (Новых тем не создавать!!!)
Форум 13-10-07 / 11:22
Пусть отдохнет! Чтоб на Фареррах был в Киеве!
amme \ Русол вне футбола обсуждается здесь. (Новых тем не создавать!!!)
Форум 08-10-07 / 13:35
Так и я такое же знаю. Мой ген. директор сказал, что он читал, это мол точно. Хотя, я не верю, и вообще, принимаю только факты, а не слухи. Просто прикол такой, токого я еще не слышала. Бред и еще раз бред! Если бы я не общалась с игроками "Днепра", может и поверпила в этот бред. Чтоже, Андрей вообще тиран - держит в подвале темном и не показывает никорму? >:-(
amme \ Русол вне футбола обсуждается здесь. (Новых тем не создавать!!!)
Форум 08-10-07 / 13:28
Меня зовут - Юлия Степаненко. Газета запорожская "Просто" . Приезжейте в гости к нам и купите эту газетенку! С Радорстью вас встретим!
amme \ Олег Шелаев
Форум 08-10-07 / 08:27
Читайте про Русола. В его теме
amme \ Русол вне футбола обсуждается здесь. (Новых тем не создавать!!!)
Форум 08-10-07 / 08:14
Вот вам обещанное интервью с Андреем Русолом.
amme \ Русол вне футбола обсуждается здесь. (Новых тем не создавать!!!)
Форум 08-10-07 / 08:13
Кореспондент: Андрію, як провели свою недовгу відпустку? Андрій Русол: Подоважував з друзями, ми відвідали чудову країну – Італію, де і провів весь вільний час. Враження залишилися приємними і незабутніми. К.: Який настрій після відпочинку? А.Р.: Гарний настрій! Всі хлопці з команди скучили один за одним, за тренуванням. Як кажуть, треба знати міру: коли відпочити, коли попрацювати. К.: Ви є автором першого голу на Чемпіонаті Світу. Чи були у вас особливі привілеї? А.Р.: Ніяких таких привілеїв не було і не буде, однозначно. Особливого ставлення і похвали не було. Це був звичайних гол, який збірна Україна забивала на Чемпіонаті Світу в інших іграх. К.: Олег Блохін на Чемпіонаті Світу влаштував один вихідний як ви його провели? А.Р.: Ми гуляли по місту, намагалися поринути з фанатами як нашої збірної, так і з інших країн у футбольне свято. Вони приїздили до нас на базу. Нам було приємно розділити з ними своє щастя. К.: Ви любите готувати. Чи виникало бажання відкрити свій власний ресторан? А.Р.: Поки що такого бажання не виникало? На перед загадувати не треба, ближчим часом такого не станеться. К.: Андрію, ви часто кажете, що в збірній панує приємна атмосфера між тренерами і гравцями. Яка ж атмосфера в ФК «Дніпро»? А.Р.: В клубі гарна робоча атмосфера, чудові хлопці, ми допомагаємо один одному, бо ми – команда. До то ж у нас добрі умови для того щоб вигравати. К.: Ви погоджуєтесь з висловом, що капітан – це лідер? А.Р.: Так. Лідери становляться капітанами. Команда не даремно обирає капітана, вона йому довіряє. К.: Після зимової перерви до вас в команду прийшов динамівський футболіст Андрій Єщенко. Чому він не заграв і повернувся в київське «Динамо»? А.Р.: Єщенко не залишився в ФК «Дніпро», тому що йому не можна за рік змінювати три клуби. Існує таке правило. Він грав на правах оренди в московському «Динамо», потім було «Динамо» (Київ). На черзі в нього був третій футбольний клуб – «Дніпро», тому його повернули до «Динамо» (Київ). А зараз він тренується з нашою командою і сподіваємося він допоможе нашій команді в ігровому плані. К.: в ФК «Дніпро» ви граєте під номером 16, який збігається з датою вашого народження. Ігровий номер спеціально обирали? А.Р: Номер обирався не спеціально. Його мені дали при переході в «Дніпро». К.: В збірній у вас шостий номер. Вважається, що 13 і 6 – числа не дуже благополучні. Ви звертаєте на це увагу? А.Р.: Чесно кажучи я не вірю у прикмети, передбачення. Головне поставити собі за мету, що всього можна досягти. К.: Щодо реалізації мети. Яка у вас головна мета? А.Р.: Головне виступати гідно на матчах у Чемпіонаті України і національній збірній. К.: Наскільки я знаю ви любити читати японську літературу. Назвіть ваших улюблених письменників. А.Р.: Когось окремо виділити не можливо. Головне щоб книжка була цікавою. Якщо все ж таки виділяти то – Борис Акунін. З великим задоволенням читаю його твори. К.: А у вас виникало бажання написати автобіографічну книгу? А.Р.: Як такого бажання не виникало. В мене ще не такий великий досвід у футбольному житті, для того щоб почати писати книгу. К.: Олег Блохін казав, що його головний суддя – це він сам. Ви погоджуєтьсь з цією думкою? А.Р.: У кожного футболіста повинна бути людина, думка якої є авторитетною. К.: Ви тренувались під керівництвом Блохіна і Протасова. Багато хто з спеціалістів стверджують, що це одна школа Валерія Лобановського. На ваш погляд чи є в них насправді щось спільне в тренуваннях? А.Р.: Порівняти їх неможливо. І у Блохіна, і у Протасова є свій підхід до тренування. У кожного з них цікаво по – своєму, в них своя тактика. К.: По закінченню 16 – того чемпіонату України ви всією командою кидали футболки в фан – сектор. А могли би зробити презент фану після звичайного матчу, чи після матчу національної збірної? А.Р.: Ну, якщо я буду підготовлений (посміхається). Просто у нас в клубі є людина, котра збирає форму і готує до наступного матчу. К.: Чи хотіли б ви відвідати фан – сектор під час гри своєї команди? А.Р.: Якщо мене запросять, то з великим задоволенням прийду, по вболіваю за свою команду. У нас з фанатами дуже чудові стосунки, ми спілкуємося. К.: У вас є старший брат. Розкажіть про нього? А.Р.: Звуть мого брата Олексій. Живе і працює в Кіровограді. В нього є сім’я. До футболу не має ніякого відношення. Допомагає нашим батькам. Зустрічаємось з ним не так часто як того хотілося б. К.: Вас можливо вивести із себе? А.Р.: Гадаю, що так. А саме – підлість і зрада. Це ті якості людини які можуть відштовхнути в спілкуванні. К.: Тепер питання автомобільного характеру. Ви любите швидкість в розумних межах? А.Р.: Скоріш за все так. К.: Це правда, що колишній гравець «Дніпра» Руслан Костишин на своєму автомобілі з Дніпропетровська до Запоріжжя «долітав» за 15 хвилин? А ви намагалися встановити подібний рекорд? А.Р.: Можливо. Він може так швидко їздити і тому не здивуюсь, що за такий проміжок часу Руслан зміг доїхати до Запоріжжя. Щодо встановлення рекордів – це не для мене. К.: Ваш колишній тренер Михайло Коман казав, для того, що б стати професійним футболістом, треба щоб футбол був на першому місці. Ви згодні з цим? А.Р.: Можна довго дискутувати на цю тему. У кожного своя думка. Звичайно футбол потрібен займати одне з головних місць в житті. К.: Якщо порівнювати чемпіонат України, Росії та Білорусі то який з них буде лідирувати? А.Р.: Скоріш за все російський. К.: Ви в Дніпропетровську живете вже доволі довгий час. Які у вас є улюблені місця? А.Р: Особливо таких не можу я назвати. Наприклад, той заклад в якому ми зараз знаходимося. А так дім, власна квартира. К.: Не пригадуєте якийсь кумедний випадок який трапився з вашою командою? А.Р.: Були, але перераховувати не буду. Ми часто кепкуємо один з одного . Це нормальне життя колективу.
amme \ Олег Шелаев
Форум 01-10-07 / 13:00
Большое спасибо! Мне очень приятно, что вам понравилось! Буду стараться в дальнейшем. Вскорем времени опубликую и Андрея Русола, в его теме!
amme \ Олег Шелаев
Форум 27-09-07 / 12:02
А Шелаев класній чувак! Я сама с ним общалась! Вау! А что ж тебя Олег с Русолом-то познакомил хоть? Уж извените за флуд, но не сдержалась... А с Андреем я общалась за долго до тогго как познакомилась с Олегом. Так что я с ними общаюсь. О, так твои мечты сбылись... Ну тогда поздравляю... А ты говоришь интервью брала. И где ж его можно лицезреть? Заценить охота. Спасибо за поздравления! Я просто живу в Запорожье и работаю в местной газете. У меня есть интервью в електронном варианте. Могу разместить! Да не за что. Всегда рада за тех чьи мечты сбываются. )) А интервью ждем с нетерпением. Давно ли ты его брала? Знаешь, не всегда можно встетить того человека, который искренне может порадоваться победем другого. Мне тоже приятно когда люди дотисгают все своими силами.
amme \ Олег Шелаев
Форум 27-09-07 / 12:00
Читайте и наслаждайтесь! Мотет вам опубликовать интервью с Русолом Андреем?
amme \ Олег Шелаев
Форум 27-09-07 / 11:51
Кореспондент: Олеже, вітаю з тим, що ви стали капітаном! Як відчуваєте себе в цій ролі? Олег Шелаев: Доволі нормально. До того ж я маю певний досвід цій справі коли ще грав в луганській «Зорі». І я з великою відповідальністю ставлюсь до цієї місії. К.: Ви - капітан команди. Як ви наставляєте команду коли вона програє? О.Ш.: В мої обов’язки також входить моральна підтримка. Коли я бачу, що в команді щось негаразд, чи то команда програє, чи то виникають якісь суперечки, мені потрібно врятувати ситуацію. До того ж мені слід показувати гравцям приклад справжньої гри. К.: З ким із гравців ФК «Дніпро» ви найкраще спілкуєтесь? О.Ш.: Це старожили команди - В’ячеслав Кернозенко, Сергій Назаренко, Андрій Русол, Олександр Грицай. К.: До переходу в «Дніпро» ви грали за донецький «Шахтар». Чи не жалкуєте про те що зараз граєте в дніпропетровському клубі? О.Ш.: Ні. «Дніпро» - це моя друга сім’я. Про «Шахтар» я можу сказати, що це команда, яка щось дала мені в житті. К.: Може сказати чого ви взагалі навчилися в донецькій команді? О.Ш: Можна сказати, що ця команда дала мені психологічний настрой. Саме в ній я став більш загартованим. К.: Хотіли б проявити свої здібності в якомусь іноземному клубі? О.Ш: Це мрія кожного футболіста. Можна було б заграти в іноземному клубі. Тим самим проявити себе, якісь свої здібності. Навіть довести, що ти чогось вартий. К.: Змогли б ви підстригтися на лисо на спір у команді? О.Ш: Було б цікаво! (посміхається). Саме коли спориш, розвивається відповідальність за свої слова і вчинки. До речі у нас тут у команді підстригся на лисо Костя Кравченко, одразу після 4 туру, матч зі столичним «Динамо» - на спір. К.: Кравченко не вірив у вашу перемогу над динамівцями? О.Ш: Просто він хотів розлучитися зі своїм волоссям і не знав як. Матчем проти «Динамо» прискорив цій процес. К.: В дитинстві ви мріяли стати хірургом. Як так сталося, що життєвий шлях привів вас в професійний футбол? О.Ш.: В хірурги я подався якби не став футболістом. А так собі за мету ставив потрапити до професійного футболу. Знаєте, кожна дитина проявляє якісь нахил до певного захоплення, так і в мене був інтерес до цього виду спорту. Улюбленою іграшкою в мене завжди був м’яч і ніяких іграшок більше я не визнавав. Батько побачив, що в мене є не аби який хист і віддав до спортивної школи. З чого і почалося моє футбольне життя. К.: Олег, розкажіть як ви познайомилися зі своєю майбутньою дружиною? О.Ш.: Зі Світланою ми були знайомі, можна так сказати, зі шкільної лави, навчалися в одному класі. Спочатку дружили, а потім останні два роки, десятий і одинадцятий клас, коли вже були дорослими, почали зустрічатися. Коли минуло два роки по закінченню школи, ми одружилися. К.: Зараз агітуєте свого сина йти у професійних футбол? О.Ш: Дорогу у житті він повинен обирати сам. Зараз головне навчити його плавати, потім я віддам його на гімнастику. Можливо потім мій син матиме бажання займатися професійним футболом. К.: У вас доволі великий футбольний досвід. Чи не виникало бажання передавати його молодому поколінню? О.Ш: Було б цікаво. Гадаю, що в майбутньому я займуся цією справою, буду впроваджувати свій ігровий досвід в молодих перспективних футболістів. К.: Зараз гравці усіх футбольних клубів скандують проти дудок під час матчу. Ви підтримуєте цю ініціативу? О.Ш.: Повністю! Це зайвий шум, який дуже відволікає під час гри. Тому краще за все пісні якісь поспівати на приклад, гімн рідної України. К.: У футболістів ФК «Дніпро» був досвід грати при порожніх трибунах. Які були відчуття? О.Ш: Відчуття порожнечі. Не зрозуміло для кого ти граєш, не має тої піднесеності, драйву. Коли трибуни заповнені йде такий собі обмін між гравцями і вболівальниками енергією, чудовим настроєм. К.: Щодо вболівальників. Які найбажаніші вболівальники Олега Шелаєва під час матчу? О.Ш: Це мої друзі, які щиро переживають за мене і підтримують. Відчуваєш такий заряд енергії, навіть грати якось легше! К.: Які відчуття переповнюють, коли чуєш гімн рідної країни на матчах? О.Ш.: Вся ця обстановка додає тобі сили. Розумієш, яке стоїть перед тобою завдання, велика відповідальність перед країною і тисячами, а то й мільйонами очей повних вірою в нашу команду. К.: У вільний від роботи час ви полюбляєте говорити про футбол? О.Ш: Люблю говорити, але в компанії футболістів. Не дуже люблю обговорювати футбольні баталії з батьками, з людьми, які до нього не мають ніякого відношення. К.: Якщо з’явився вільний час і ви відвідали столицю нашої рідної України, які у вас улюблені міста? О.Ш.: В Києві я можу сходити у кіно. А тут, у Дніпропетровську, можемо виїхати на природу. Вона дуже гарна. Ми знаємо дуже багато місць відпочинку. Варимо юшку, є в команді у нас шанувальники куховарити. К.: Раз вже перейшли на кулінарну тему, то сказіть у вільний час самі готуєте? О.Ш: Так. Їм я переважно все, аби було смачно. Зі страв я дуже люблю юшку, яєчню. Стосовно яєчні, з нею я люблю імпровізувати, експериментувати. Додавати томатів, картоплю, креветок, тертого сиру. От у вільний час витворяю все можливі кулінарні шедеври! К: Серед музичних шедеврів ви віддаєте перевагу гурту «ДДТ» (Юрій Шевчук). Ви були на його концертах? О.Ш.: Так, бувати доводилось. Дуже подобається, видовищно. К.: З ним особисто не спілкувалися? О.Ш.: Нажаль ні. Хотілося б поспілкуватися з цією людиною. Можливо у майбутньому моя мрія і здійсниться.
